Пластика (висічення) вуздечки язика

Висічення вуздечки

Пластика (висічення) вуздечки язика – це малоінвазивна стоматологічна процедура з виправлення рухливості та функціональності язика, спрямована на корекцію еластичної складки, що сполучає його з нижньою щелепою. Ця складка відповідає за повороткість язика, вимову звуків, пережовування їжі.

Необхідність у пластиці вуздечки язика продиктована природними причинами. Гармонійно розвинена ротова порожнина формує ефективну роботу всіх елементів, що входять до її складу. Порушення у розвитку тягнуть за собою різноманітні патології, які можуть позначитися як на одиничних функціях ротової порожнини, так і на всій зубощелепній системі.

Стандартна довжина вуздечки язика у дітей становить приблизно 8 мм, а у дорослих може досягати 30 мм. Оптимально робити висічення вуздечки язика у дитячому віці, щоб вона згодом не призвела до розростання патології та клінічного впливу на весь організм. Однак бувають ситуації, коли операцію призначають дорослим та навіть пацієнтам похилого віку.

Причини короткої вуздечки язика

Найбільш поширеною причиною аномалії вуздечки язика визнано вважати генетичну схильність (патологія передається від одного з батьків). Але бувають і деякі інші фактори, що впливають на форму та розмір вуздечки:

Травми майбутньої матері під час вагітності.
Зараження жінки інфекційними захворюваннями під час виношування плода.
Токсична дія на організм деяких хімічних речовин.
Приймання деяких медичних препаратів.
Погана екологія за місцем проживання.

Своєчасна діагностика патології дозволяє позбавити дитину безлічі проблем у міру дорослішання, тому необхідні регулярні профілактичні огляди з раннього віку.

Показання для пластики (висічення) вуздечки язика

Спотворення у вимові звуків та неправильна дикція.
Патологія прикусу.
Спотворення процесу пережовування їжі.
Проблемне дихання.
Асиметричний розвиток щелеп та овалу обличчя.
Малорухливість, неправильна та непропорційна форма язика.
Неправильне кріплення язика до слизової оболонки, що формує його малу рухливість.
Деякі стоматологічні захворювання.
Неправильний розвиток щелеп.
Проблеми встановлення деяких ортодонтичних або ортопедичних конструкцій.

Протипоказання для пластики (висічення) вуздечки язика

Каріозні поразки.
Порушення згортання крові.
Онкологічні захворювання.
Психічні розлади.
Злоякісні новоутворення.
Лейкоз та гемофілія.
Ясенні патології.
Хронічні хвороби ротової порожнини

Методи пластики (висічення) вуздечки язика

Сучасна стоматологія передбачає застосування на вибір однієї з наступних методик пластики (висічення) вуздечки зика залежно від конкретної клінічної картини:

Френулопластика – відсікання вуздечки V- або Z-подібним розрізом та закріплення її в іншому місці.
Френтомія – поперечне розсічення вуздечки, у разі діагностування її занадто короткою або вузькою.
Френектомія – відсікання певної ділянки вуздечки, якщо вона занадто велика.

Френектомія вважається найбільш інвазивним та радикальним методом.

Операція з висічення вуздечки язика проводиться за допомогою скальпеля або лазера, при цьому лазерна корекція є більш комфортною для пацієнта, оскільки тканини по краю надрізу випалюються, спаюючи кровоносні судини, внаслідок чого реабілітаційний період стає менш тривалим.

Як проходить пластика (висічення) вуздечки язика

Після діагностики, підготовчих процедур (коагулограма, рентгенографія та інші) та санації порожнини рота лікар-стоматолог проводить такі маніпуляції:

Знеболення операційної області за допомогою аплікативної (підкладає тампон з анестетиком під язик) та ін’єкційної (прокол шприцом та введення анестетичного препарату) анестезії.
Фіксує язик у потрібному положенні спеціальним пристроєм.
Робить надріз вуздечки відповідно до підготовленого плану лікування відповідним інструментарієм (скальпелем або лазером).
З’єднує краї ранки та ушиває.

Безпосередні лікарські маніпуляції з висічення вуздечки зика займають не більш як 30 хвилин протягом одного сеансу.